РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№14/484

28.12.1999

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А."

До               Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк", третіх осіб:

спільного підприємства "Т", приватних нотаріусів Занудіної О.І. і  Чернокур О.М.

Про              визнання недійсною додаткової угоди №1 від 10.06.1997 р.

Суддя Капацин Н.В.

Представники:

Від позивача         Яблонський В.С. - юрист

Від відповідача    Сорокопуд М.А.   - юрист АКБ "Правекс-Банк"

        Волокітін О.В.      - юрист               -"-

        Крупенко В.А.      - юрист               -"-

Від третіх осіб      Рибіна В.Л.            - в.о. директора СП "Т"

                                 Чернокур О.М.    - приватний нотаріус

            Оголошена перерва в судовому засіданні до 28.12.1999 року

Обставини справи:

Позивач просить визнати недійсною додаткову угоду №1 від 10.06.96.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що право підписання договору застави було доручено К. загальними зборами, громадянин К. на момент укладення договору застави був директором фірми "Аліас" та просить зупинити провадження у справі до закінчення розслідування кримінальної справи №09-16372.

Із матеріалів справи вбачається, що за договором №31/96 від 16.12.1996 акціонерний банк "Правекс-Банк" надав кредит спільному підприємству "Т" на суму 50000 доларів США з оплатою 34% річних та терміном повернення до 16.06.97.

На забезпечення виконання умов кредитного договору АКБ "Правекс-Банк" згідно зі статтями 178,191 Цивільного кодексу уклав договір майнової поруки №31/96 від 17.12.96 року з товариством з обмеженою відповідальністю "А" з межею відповідальності поручителя на суму 50000 доларів США і відсотків за користування кредитними коштами. Позивачеві стало відомо про те, що між ним і акціонерним банком "Правекс-Банк" укладена додаткова угода №1, яка забезпечувала повернення кредиту на суму 100000 доларів США і відсотків за його користування. Додаткова угода №1 від імені заставодавця підписана директором фірми "А" громадянином  К.

Зазначена додаткова угода №1 судом визнається недійсною з наступних підстав:

-                       суду надані дві ксерокопії додаткової угоди №1, в тому числі одна ксерокопія 19.11.99 засвідчена приватним нотаріусом Шнирьовою Г.М., які датовані десятим червня 1996 року. В той час, коли кредитний договір №31/96 укладено 16.12.96, що дає підстави зробити висновок, що на день укладення додаткової угоди №1 не існувало кредитного договору, а відповідно до частини другої Цивільного кодексу порука може забезпечувати лише дійсну вимогу;

-                   АКБ "Правекс-Банк" не надав доказів укладення додаткової угоди до кредитного договору №31/96 та надання фірмі "Т" кредиту на суму 100000 доларів США, що також стверджує, що додаткова угода №1 укладена на забезпечення неіснуючого зобов’язання;

-                      згідно з наказами по фірмі "А." і фірмі "Т.", на підставі трудової книжки (суду надано оригінал трудової книжки) К. звільнено з фірми "А" 29.09.95, за наказом №10-к від 02.10.95 зараховано заступником директора фірми "Т", в зв’язку з чим він не мав повноважень на підписання додаткової угоди №1 в 1996 році. Заперечення відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають обставинам справи, для зупинення провадження у справі суд не вбачає правових підстав.

На підставі викладеного та керуючись статтями 48, 63 Цивільного кодексу, статтями 82-84 АПК України,

ВИРІШИВ:

1. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 10.06.1996 р. до договору застави-поруки №31/96 від 17.12.1996 р., укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "А" і акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк".

2. Стягнути з акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "А." 85 грн. державного мита.

Суддя                                       (підпис)                                                                                      Н.В. Капацин

_________