Вищий арбітражний суд України

ПОСТАНОВА 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2000 р.

№04-1/11-4/69

Судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов у складі:

заступника Голови Вищого

арбітражного суду України                                                                                                   А.Й. Осетинського

судді                                                                                                                                           Т. В. Добролюбової

розглянула заяву державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Києва про перевірку постанови арбітражного суду м. Києва від 28.02.2000 року

у справі №18/656

за позовом ТОВ “Мілена” м. Київ

до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Києва            

про визнання недійсним рішення ДПІ у Залізничному районі м. Києва від 14.05.1999 р. №1427-23-0173-24744455/765 та стягнення донарахованих податків на прибуток і додану вартість на суму 3456,3 грн.

Рішенням арбітражного суду м. Києва від 08.12.1999 р.(що прийняте суддею С.М. Мельником) позовні вимоги ТОВ “Мілена” задоволені частково, рішення податкової інспекції №1427-23-0173-24744455/765 від 14.05.1999 р. про застосування фінансових санкцій визнано недійсним, а позовні вимоги про стягнення донарахованих податків на прибуток і додану вартість на загальну суму 3456,3 грн. залишені без розгляду з огляду на несплату позивачем державного мита з дотриманням вимог ст. 55 АПК України.

Рішення суду мотивоване тим, що ДПІ у Залізничному районі м. Києва при проведенні перевірки ТОВ “Мілена” було порушено Порядок застосування непрямих методів визначення обсягу операцій, що обкладаються податком на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1997 від 18.12.98 р.

Постановою арбітражного суду м. Києва від 28.02.2000 рішення у справі залишено без зміни з тих же підстав. При цьому було вирішено питання про віднесення на відповідача витрат по сплаті державного мита.

Наглядову перевірку за заявою ДПІ у Залізничному районі м. Києва було здійснено першим заступником голови арбітражного суду м. Києва Г.І. Кривенком.

ДПІ у Залізничному районі м. Києва, не погоджуючись з постановою арбітражного суду м. Києва у даній справі, в заяві про перевірку в порядку нагляду просить судову колегію Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов скасувати її. При цьому заявник, зокрема, посилається на таке.

Перевірка ТОВ “Мілена” проводилась інспекцією у відповідності зі ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до наказу ДПА України від 27.03.97 №147 “Про затвердження порядку використання податковими органами прав, передбачених п.14. ст. 11 Закону України “ Про державну податкову службу в Україні” органи податкової служби мають право вимагати від керівників перевіряємих підприємств проведення інвентаризації основних засобів, матеріальних коштовностей та ін.

Перевірка позивача проводилась у відповідності з “Порядком застосування непрямих методів визначення обсягу операцій, що обкладаються податком на додану вартість”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1997 від 18.12.98 р.

Судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов перевірила матеріали справи, оцінила доводи заявника і встановила наступне.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Києва було проведено перевірку ТОВ “Мілена”, за результатами якої був складений акт інвентаризації товарів ТОВ “Мілена” від 05.05.1999 р. №23-01-02-73-110(аркуші справи 7-18).

На підставі зазначеного акту ДПІ у Залізничному районі м. Києва було прийняте рішення №1427-23-0173-24744455/765 від 14.05.1999 р. про застосування до ТОВ “Мілена” фінансових санкцій у вигляді стягнення 1416,15 грн. донарахованого податку на прибуток за І квартал 1999 р. та 424,85 грн. фінансових санкцій, 924,3 грн. донарахованого  ПДВ за І квартал 1999 р. та 924,3 грн. фінансових санкцій (а.с. 5-6)

З матеріалів справи вбачається, що перевірка діяльності позивача проводилась згідно Порядку застосування непрямих методів визначення обсягу операцій, що обкладаються податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.98 р. №1997 .

Пунктом 6 вказаного Порядку визначені основні форми застосування непрямих методів визначення обсягу оподатковуваних операцій платника податку, до яких, зокрема, належить обчислення податку на додану вартість шляхом визначення обсягів виробництва та реалізації продукції (підпункт 1 пункту 6). Передбачено, що підрахунок обсягів виробництва та реалізації продукції проводиться, виходячи з виробничих потужностей, показників використання сировини, електричної та теплової енергії, води, кількості робітників та виплаченої заробітної плати, а також наявної інформації щодо відносин між платником податку, пов’язаними з ним особами та третіми особами.

При цьому для визначення обсягів реалізації продукції та суми отриманої виручки використовуються відомості про середню одноденну виручку підсумком за 10 діб, обраних працівниками органів державної податкової служби самостійно.

Між тим, на стор. 3 акту від 05.95.99 вказано, що середня одноденна виручка визначалася відповідачем за даними 4 діб (а.с. 9).

Слід зазначити також, що статтею 92 Конституції України передбачено встановлення системи оподаткування, податків та зборів виключно законами України. Аналогічна норма міститься у ст. 6 Закону України “Про систему оподаткування”, згідно якої об’єктами оподаткування є доходи (прибуток),  додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законами України про оподаткування.

За таких обставин арбітражний суд м. Києва обґрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ТОВ “Мілена” в частині визнання недійсним рішення ДПІ у Залізничному районі  м. Києва від 14.05.99 р.

З урахуванням викладеного підстави для скасування чи зміни судовою колегією Вищого арбітражного суду України постанови арбітражного суду м. Києва у даній справі є відсутніми.

Керуючись ст.ст.106-108 Арбітражного процесуального кодексу України, судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову арбітражного суду м. Києва від 28.02.2000  у справі №18/656 залишити без зміни.

Заступник Голови Вищого

арбітражного суду України                                                                                         А.Й. Осетинський

Суддя                                                                                                                            Т.В. Добролюбова