Інструкція про порядок обліку платників податків (затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 р. №80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 р. №552), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 р. за №791/3231) містить положення згідно яких на платників податків покладено обов’язок звернутися до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням для взяття на податковий облік. При цьому, крім копії свідоцтва про реєстрацію та копій установчих документів, вимагається подання паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційного номера з ДРФО власників, засновників (фізичних осіб), директора та головного бухгалтера та інших документів. На думку багатьох підприємців ці вимоги є протиправними. Деякі підприємці схильні вважати, що реєстрація в податковому органі шляхом особистого звернення підприємців або їх представників не потрібна і суперечить чинному законодавству.
Хто правий, підприємці чи податківці? Проаналізуємо ситуацію:
1. У відповідності з частиною першою статті 8 Конституції України Конституція має найвищу силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно з статтею 19 Конституції правовий порядок в Україні грунтується на засадах відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Загальні обов’язки платників податків в Україні визначені статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування”. Вказана стаття не містить норми, згідно якої платник податку зобов’язаний стати на облік в органах державної податкової служби.
Стаття 5 Закону України “Про систему оподаткування” передбачає, що облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами відповідно до законодавства. Банки та інші фінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов'язкових платежів) лише за умови пред'явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік у державному податковому органі, і у триденний термін повідомляють про це державний податковий орган. Аналіз норм цієї статті не дозволяє зробити висновок про те, що платник податку повинен самостійно ставати на облік в податковому органі, оскільки податковий орган зобов’язаний у відповідності з статтями 8-10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” самостійно здійснювати облік платників податку після отримання від органу реєстрації примірника реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності. Норми статті 5 Закону України “Про систему оподаткування” та статті 8 Закону України “Про підприємництво”, які визначають, що відкриття банківських рахунків платникам податків здійснюється лише за наявності документа, який підтверджує взяття їх на облік в органах державної податкової служби слід тлумачити так, що платник податку повинен отримати від органу податкової служби відповідну довідку.
У зв’язку з наведеним вище також не може бути застосована і правова норма, викладена у пункті 14 Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. №740) в частині того, що підставою для взяття на облік в податковому органі є свідоцтво про державну реєстрацію та копія установчих документів (для юридичної особи).
Як бачимо, Інструкція про порядок обліку платників податків суперечить навіть Положенню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
2. У відповідності з пунктом 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби в установленому законом порядку (!) мають право перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу лише під час перевірок з питань оподаткування. Що стосується органів податкової міліції, то вони додатково мають право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію (пункт 2 статті 11 Закону України "Про міліцію").
Тобто при обставинах, вказаних в згаданій Інструкції, органи державної податкової служби не мають право вимагати у громадян документи, що посвідчують їх особу, оскільки таке право не надано їм законом.
Крім того, жодним законом на суб’єктів підприємницької діяльності не покладено обов’язок подавати в органи державної служби нотаріально засвідчені копії свідоцтв про реєстрацію та установчих документів з метою їх реєстрації як платників податків, а органи державної податкової служби мають право вимагати вказані документи (а підприємці зобов’язані надати) лише під час перевірок з питань оподаткування.
І ще одна деталь - в абзаці п’ятому пункту 5 Закону України "Про державну податкову службу" вказано, що органи державної податкової служби мають право зупиняти операції платників податків, інших платежів на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах, за винятком операцій щодо сплати податків, інших платежів лише у разі:
Порушення підприємством, громадянином-суб’єктом підприємницької діяльності встановленого законом(!) порядку реєстрації в органі державної податкової служби як платників податків...
Ця норма дозволяє зробити висновок, що порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в органі державної податкової служби як платників податку повинен визначатись виключно законом!
Законами України визначено, що реєстрації в органах державної податкової служби шляхом безпосереднього звернення підлягають такі платники податків та імпортери підакцизних товарів:
- фізичні особи-платники податків та інших обов'язкових платежів, які зобов'язані зареєструватися у Державному реєстрі з моменту виникнення об'єкта оподаткування чи сплати податків та інших обов'язкових платежів (стаття 9 Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів")
- іноземні суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють господарську діяльність через постійні представництва (пункт 2.5 статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств");
- суб'єкти підприємницької діяльності, включаючи громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і які уклали контракт з іноземними виробниками на поставку в Україну алкогольних напоїв та тютюнових виробів (пункт 8 статті 7 Закону України " Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби");
- суб'єкти підприємницької діяльності, що створюються після набрання чинності Закону України "Про податок на додану вартість", незалежно від виду діяльності і запланованих обсягів операцій з продажу товарів (робіт, послуг)
та діючі особи, що підпадають під визначення статті 2 цього Закону (стаття 9 Закону України "Про податок на додану вартість").
- благодійна організація, яка зобов'язана після отримання свідоцтва про державну реєстрацію у місячний термін стати на облік у податкових органах за її місцезнаходженням (стаття 8 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації").
Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що положення Інструкції про порядок обліку платників податків (затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 р. №80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 р. №552), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 р. за №791/3231), які зобов’язують суб’єктів підприємницької діяльності ( у 5-ти чи 20-денний термін після державної реєстрації), а також засновників та посадових осіб цих суб’єктів, чи їх представників безпосередньо звернутись до органів державної податкової служби для взяття на податковий облік та надати при цьому нотаріально засвідчені копії свідоцтва про реєстрацію, установчих документів, документи які посвідчують особу, а також будь-які інші документи суперечать Конституції та законам України і застосуванню не підлягають. У цьому випадку органи державної податкової служби повинні вести облік платників на підставі інформації отриманої від органів державної реєстрації, органів державної статистики та інших державних органів.
Твердження щодо того, що перевірка установчих документів, паспортів засновників, директорів та головних бухгалтерів сприяє виявленню ухилень від оподаткування і фіктивних фірм є безпідставними. Уявіть собі гіпотетичну ситуацію - на другий день після реєстрації в податковому органі та відкриття банківського рахунку власник підприємства або його засновники можуть продати підприємство (свої частки в статутному фонді) будь-кому, призначити нових директора та головного бухгалтера та на протязі строку (наприклад, місяця) який залишається до подання декларацій до податкового органу, здійснити господарські операції, отримати прибуток і щезнути в невідомому для податківців напрямку.
Практичне застосування протиправних положень Інструкції про порядок обліку платників податку не тільки завдає істотної шкоди охоронюваним Конституцією і законами України правам і інтересам громадян, суб’єктів підприємницької діяльності, але й призводить до відволікання посадових осіб податкових інспекцій та податкової міліції від виконання обов’язків визначених законом та значної перевитрати бюджетних коштів.
Володимир Яблонський
________
Відтворення у пресі, передача в ефір або інше публічне повідомлення без згоди автора заборонені.
Опубліковано в тижневику "Галицькі контракти", №31, серпень 1999 р., стор. 27 з правками редакції "ГК" під назвою - "Не треба нас "шикувати"!"